12 років тому, 16 березня 2014 року, Росія організувала фіктивний та незаконний «референдум» під прицілом російських військових у Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. Уже за кілька днів російські окупанти використали цей акт, який не має жодної юридичної сили, щоб створити видимість «підстав» для незаконної анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Окупація українських територій стала грубим порушенням суверенітету та територіальної цілісності України, а також основоположних принципів міжнародного права, зокрема Статуту ООН, Гельсінського заключного акту та інших ключових міжнародних документів.

Спроба анексії Криму була засуджена широким консенсусом держав-членів ООН у низці резолюцій Генеральної Асамблеї. Ніхто у світі, окрім кількох режимів, союзних Москві та міжнародно ізольованих, не визнає російську анексію півострова.

Під багнетами російських окупантів півострів зазнав масових репресій і грубих порушень прав людини. Росія перетворила Крим на територію беззаконня, де людей залякують, переслідують і ув’язнюють лише за мову, погляди або віру. Під час окупації Росія також незаконно заборонила діяльність Меджлісу кримськотатарського народу та змусила припинити діяльність Православної церкви України.

Корінний народ Криму — кримські татари — зазнав особливо жорстоких переслідувань. Удруге за сімдесят років Москва позбавила їх батьківщини після геноцидної депортації 1944 року. Десятки тисяч кримських татар були змушені залишити окупований півострів, а ті, хто залишилися, зазнають постійного тиску та переслідувань.

За роки окупації щонайменше 430 осіб стали жертвами політично мотивованих судових переслідувань, а реальна кількість може перевищувати 500. Нині майже 300 людей утримуються Росією в ув’язненні за сфабрикованими звинуваченнями, серед них 159 кримських татар. Ми вимагаємо їх негайного звільнення, безпечного повернення в Україну та дотримання їхніх прав відповідно до міжнародного гуманітарного права.

Ми закликаємо міжнародні урядові та неурядові організації, правозахисників і активістів і надалі привертати увагу до порушень прав людини, які Росія чинить у Криму.

Попри тиск окупаційного режиму, на півострові зберігається опір окупації. Є люди, які продовжують зберігати Україну в серці. Ми пам’ятаємо про них і не припинимо боротьбу за звільнення півострова.

Росія також грубо порушує міжнародне гуманітарне право, змінюючи етнічний склад населення, проводячи примусову мобілізацію та знищуючи об’єкти культурної спадщини.

За роки окупації Крим фактично перетворено на військову базу та платформу для нових агресивних дій проти України і дестабілізації регіону Чорного моря та Європи загалом. Лише деокупація Криму і його повернення Україні забезпечать безпеку, стабільність і мир у Чорноморському регіоні.

Україна ніколи не визнає російську окупацію півострова і продовжить працювати над відновленням своєї територіальної цілісності всіма доступними засобами.

Україна й надалі використовуватиме всі міжнародні механізми, зокрема Міжнародну Кримську платформу, для досягнення деокупації Криму. Питання Криму залишатиметься на міжнародному порядку денному, доки не буде відновлено справедливість.

Ми закликаємо міжнародну спільноту зберігати політику невизнання російської окупації Криму та інших тимчасово окупованих територій України.

Світ має засвоїти «урок Криму»: відсутність належної реакції на грубе порушення міжнародного права лише заохочує агресора до нових злочинів.

Крим — це Україна. І він обов’язково повернеться додому.