Колумбії є 4-ою економікою Латинської Америки та Карибського басейну; 38-ою економікою світу за номінальним ВВП (343 млрд. дол. США); 31-ою у світі за ВВП за паритетом купівельної спроможності (827 млрд. дол. США).

За рейтингом «Doing Business» Колумбія у 2020 році посіла 67-те місце серед 190 держав. За даними МВФ, у минулому році показник ВВП на душу населення склав 6744 дол. США.

ВВП-структура: послуги – 56,0%, промисловість – 37,5%, сільське господарство – 6,5%,

Провідні сектори економіки: сфера послуг, нафтовидобувна, легка, харчова, гірничодобувна, машинобудівна промисловість, будівництво, туризм, сільське господарство.

Колумбія має укладені угоди про вільну торгівлю: в рамках Андської співдружності (Болівія, Еквадор, Колумбія, 1969 р.), з Мексикою (1994 р.), США (2006 р.), Чилі (2006 р.), з країнами т.зв. Південного трикутника (Сальвадор, Гватемала, Гондурас, 2007 р.), з Європейською асоціацією вільної торгівлі (EFTA, 2008 р.), Канадою (2008 р.), ЄС (2012 р.), Південною Кореєю (2013 р.), Коста-Рикою (2013 р.), з країнами МЕРКОСУР (2017 р.), Ізраїлем (2013 р.), Панамою (2013 р.) та Великою Британією (домовлено, що двостороння угода буде діяти у тих параметрах, які поширювалися на ВБ до Брексіту, 2019 р.).

Обсяги зовнішньої торгівлі:

Обсяги експорту: 39,489 млрд. дол. США (2019 р.);

                               31,03 млрд. дол. США (2020 р.).

Обсяги імпорту:  52,702 млрд. дол. США (2019 р.);

                              40,388 млрд. дол. США (2020 р.).

Основними торговельними партнерами Колумбії є: США, Китай, Мексика, країни ЄС, Панама, Бразилія. 

Основні статті експорту:  нафта і продукти її перегонки, вугілля, нікель, кава, чай, натуральні або вирощені перлини, дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння, одяг, банани, квіти, товари народного споживання.

Основні статті імпорту: реактори ядерні, котли, електричні машини, мастильні матеріали, фармацевтична продукція, бензин, рибне борошно, рибний жир, одяг, автомобілі, папір та картон, металопродукція, поліетилен, вінілхлорид, залізні та сталеві листи і труби, промислове обладнання, зерно та продукція хімічної промисловості.

Країна характеризується розумним управлінням у галузі макроекономіки та фіскальної політики, і з 2013 року зберігає високий рейтинг інвестиційної привабливості.

Дані Міжнародного валютного фонду стверджують, що окрім пандемії COVID-19, такі фактори, як низькі ціни на сировину, напруженість у світовій торгівлі та непостійні потоки капіталу, політична та соціальна нестабільність є основними чинниками, які негативно впливають на зростання економіки Колумбії.

Очікується, що у 2021 році колумбійська економіка зросте на 5% за умови подальшого зростання приватного внутрішнього споживання, збереження раціонально-низьких податків для відновлення інвестицій у сферу будівництва та підвищення прибутковості в нафтовій галузі.

Разом з тим, перед колумбійським урядом стоїть низка викликів, пов’язаних зокрема, з низькою продуктивністю, дефіцитом поточного рахунку та різними соціальними проблемами (соціальна нерівність, пенсійне забезпечення, зайнятість), а для їх вирішення економічного зростання на рівні 5% є недостатнім. Водночас, Колумбії віддають належне у досягненні прогресу у зменшенні бідності (з 50% у     2002 р. до 27% у 2018 р.), охопленні більшої кількості населення механізмами сфери охорони здоров'я, освіти та надання державних послуг, в тому числі в рамках заходів реінтеграції колишніх бойовиків Революційних Збройних сил Колумбі (ФАРК) у суспільство.

За даними уряду Колумбії, в країні запроваджено 898 індивідуальних та 47 колективних проєктів з метою економічної та соціальної реінтеграції, що дозволяє більшій кількості колишніх бойовиків мати власний дохід і не залежати від державних програм; 99% екс-членів ФАРК отримали соціальне страхування, а 9000 з них мають доступ до освіти та технічної підготовки.

Значною проблемою викликом для Колумбії залишається регіональна спрямованість зовнішньої торгівлі, в першу чергу експорту, понад 40% якого припадало на сусідні країни та Мексику.

Також проблемним питанням для Колумбії залишається досить значний неформальний сектор економіки (5-е місце серед країн Латинської Америки), в якому задіяно 48% працюючого населення. Велике навантаження на економіку Колумбіє в останні 2 роки справляє неконтрольована хвиля міграції з Венесуели. Наразі кількість венесуельських біженців у Колумбії наблизилася до 2 млн. осіб (найбільша в регіоні).