Ділові можливості на перуанському ринку різноманітні. Сюди входять будівельні, архітектурні та інженерні послуги, постачання обладнання та надання послуг для гірничодобувної промисловості, послуги вищої освіти та програмне забезпечення, а також матеріали для упаковок та етикетки для агробізнесу. Тому не дивно, що іноземні компанії, які бажають вийти на ринок Латинської Америки, орієнтуються на Перу.
Щоб розпочати бізнес в Перу, потрібно створити мережу контактів, тобто встановити порядок денний зустрічей з основними особами, пов’язаними з ринком або спільними інтересами, за допомогою якої можна дослідити не тільки можливості бізнесу, але й головних його гравців. Таким чином, наявність місцевого партнера є надзвичайно важливим при виході на ринок Перу.
Перуанський підприємець для організації бізнесу з іноземними компаніями враховує якість продукції, можливість доставки (швидкість надання послуги), конкурентоспроможність цін, кількість та дату доставки, сертифікати постачальників (ISO, HACCP), відсутність посередників.
Як правило, ділові зустрічі проводяться за два-чотири тижні наперед і потребують підтвердження. Засідання не розпочинаються у визначений час, тому рекомендується додати в запрошення та інші повідомлення фразу “точний час”. Однак, бажано йти на зустрічі в узгоджений час на знак серйозності та поваги.
Ділові зустрічі зазвичай проводяться з 9:00 до 12:00, також прийнятним часом є друга половина дня - з 15:00 до 18:00.
Дотримання протоколу і форми є дуже важливими факторами на початкових етапах встановлення контактів. Звичайна форма привітання - це рукостискання під час знайомства та прощання як для чоловіків, так і для жінок. Обійми або поцілунки в щоку (у випадку з жінками) використовуються у дружніх стосунках. Перуанський бізнесмен, перш ніж перейти до суті питання, зазвичай розповідає про гастрономію, культуру та туристичні місця Перу.
Переговори, як правило, починають представники керівництва компанії, чи-то приватної чи державної. Проте, інколи менеджери середньої ланки, як правило технічні співробітники, можуть вести переговори, але остаточне рішення приймають особи, що обіймають вищі посади. У ділових переговорах широко використовується "торг", який присутній як у великому бізнесі, так і в повсякденному житті.
Перуанський учасник переговорів говорить багато з метою продемонструвати обізнаність у відповідному питанні, що є певною тактикою і дозволяє йому встановлювати негнучкі позиції на початку, а потім проявляти чи ні інтерес, спокій або злість, та завершити переговори. Щоб досягти певної домовленості під час переговорів слід уникати конфронтації з перуанським колегою, бути дуже тактовним та обережним у виборі форми тону голосу або жестів.
У разі ведення бізнесу з представниками державних органів та компаній, відповідно до національного законодавства обов’язковою вимогою є наявність в Перу свого агента або законного представника.
Реальність перуанської ділової спільноти можна поділити на три категорії.
До першої відноситься група бізнесових кіл, якій притаманний менталітет щодо неформального ведення ділових справ. Зазначену групу можна охарактеризувати як підприємці, що володіють певними фінансовими ресурсами, проте вважаються «бідними». Представники зазначеної групи, як правило, є вихідцями з провінцій, особливо з Андських районів, які переїхали до столиці і розпочали свою діяльність.
При веденні з ними бізнесу та враховуючи їхній неформальний підхід, існують певні ризики для партнера щодо невиконання ними взятих на себе зобов’язань та досягнутих домовленостей.
Інша категорія – це представники підприємницьких структур, які мають міжнародні зв’язки та європейське походження, зокрема Іспанії, Франції, Великобританії, Німеччини. Для збереження свого позитивного іміджу, намагаються виконувати домовленості, підтверджуючи тим самим серйозність та послідовність своїх намірів для розвитку співпраці.
До третьої категорії відносяться нащадки японців, які користуються великим авторитетом, а також китайців, ставлення до останніх є вкрай обережним.