Етнічний кримськотатарський прапор вперше було затверджено І Курултаєм кримських татар у 1917 році, що проходив у Бахчисараї.

Блакитне полотнище і золота тамга були вибрані не випадково. Небесно-блакитний колір у тюркських народів – це синонім чистоти і свободи, чесності і вірності, бездоганності і сили. Єдиний колір блакитного тла пов'язують із бажанням єдності народу, миру та благополуччя. Тамга (родовий знак) в Криму була у кожного знатного роду. Кожне покоління мало власну тамгу. Як правило, нащадок певного роду, запозичуючи тамгу свого предка, додавав до неї новий елемент.

На жаль, з моменту свого існування в різні часи цей символ піддавався репресіям. Так у 1929 році комуністична влада проголосила блакитний прапор «буржуазно-націоналістичним» і заборонила його використання. У місцях депортації кримських татар після 1944 року зберігання прапору вважалося злочином проти радянської влади. Вже у 1970-1980 роках значна частина кримськотатарської молоді не знала свого прапору. Саме з моменту повернення кримських татар до Криму за часів незалежної України прапор почав своє відродження разом зі своїм народом.

У анексованому Росією Криму відкрите використання кримськотатарського прапору та іншої національної символіки піддаються тиску і репресіям.