26 квітня 1986 року Україна пережила безпрецедентну катастрофу на Чорнобильській атомній електростанції, яка не має аналогів з-поміж усіх трагедій, що пережило людство, за масштабами забруднення екологічної сфери, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їх соціальні, економічні та побутові умови життя.

За офіційними даними, в перші години після вибуху четвертого реактора ЧАЕС загинула 31 людина. Ще 600 тисяч ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні радіоактивних завалів, отримали високі дози радіації. Унаслідок чорнобильського вибуху в Україні було радіаційно забруднено 2 293 населені пункти, понад 50 тисяч кв. км території України. Аварія зажадала проведення цілого комплексу екстрених заходів, щоб радіація не змогла поширитися на максимальну відстань і завдати шкоди величезній кількості людей. Символом мужності всіх рятувальників став саркофаг Чорнобильської АЕС, встановлений над четвертим енергоблоком.

Станом на 1 січня 2016 року в Україні налічується 1 млн. 961 тис. 904 громадян, що мають статус постраждалих від Чорнобильської катастрофи, у т.ч. 108 тис. 530 інвалідів і 418 тис. 777 дітей. Понад 35 тис. родин одержують пільги через втрату годувальника, смерть якого пов’язана з катастрофою.

20 грудня 1995 року в Оттаві було підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо закриття ЧАЕС між Україною та державами «Великої сімки» та Європейською Комісією. 15 грудня 2000 року Україна остаточно зупинила ЧАЕС до завершення проектного ресурсу її експлуатації.

Ліквідація наслідків Чорнобильської катастрофи, виведення ЧАЕС з експлуатації та перетворення об’єкту «Укриття» на екологічно безпечну систему пов’язані з величезними фінансовими витратами. На зазначені цілі Україна щороку витрачає десятки мільйонів доларів США з державного бюджету, однак самостійно неспроможна забезпечити у повному обсязі фінансування обумовлене цими витратами: необхідна допомога міжнародного співтовариства.

У Європейському банку реконструкції та розвитку було відкрито рахунки для збору внесків країн-донорів з метою реалізації конкретних проектів на ЧАЕС. Для наповнення фонду «Укриття» розроблено механізм проведення спеціальних конференцій донорів, перша з яких відбулася 20 листопада 1997 р. у Нью-Йорку: проголошено надання внесків на суму 343 млн. дол. США. Друга конференція донорів відбулася в Берліні 5 липня
2000 р., у ході якої було зроблено внесків на суму близько 325 млн. дол. США. Нові внески на суму близько 185 млн. дол. США країни-донори надали в травні 2005 р.

Однак, зібраних коштів недостатньо, і поточна ситуація робить нагальним питання щодо необхідності залучення додаткової фінансової допомоги. На сьогоднішній день Україні потрібно ще близько 540 млн. євро для завершення Чорнобильських проектів (основні з яких – спорудження нового «Саркофагу» - об’єкту «Укриття» та нового сховища відпрацьованого ядерного палива – СВЯП-2).

Важливу роль у підтриманні зусиль Уряду України, спрямованих на мінімізацію довготермінових наслідків Чорнобильської катастрофи, повернення до повноцінного життя на постраждалих територіях, відіграє ООН. 15 грудня 2010 р. ГА ООН одностайно схвалила ініційовану Україною резолюцію 65/131 «Зміцнення міжнародного співробітництва та координація зусиль у справі вивчення, пом’якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи», в якій закликала світове співтовариство продовжувати надавати необхідну ресурсну підтримку Україні та іншим найбільш постраждалим країнам у зусиллях, спрямованих на пом’якшення та мінімізацію наслідків Чорнобильської трагедії, відзначила зусилля Уряду України та міжнародної донорської спільноти, спрямовані на завершення будівництва об’єкту «Укриття» на 4-му енергоблоці ЧАЕС та перетворення її на екологічно безпечну систему.

Відповідно до Указу Президента України П.Порошенка № 702/2015 від 14.12.2015 р. «Про заходи у зв’язку з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи», 2016-й рік в Україні оголошено роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи.