Посольство України в Республіці Перу

6, Київ 19:32

Голодомор в Україні 1932-1933 рр. (прес-реліз)

26 листопада 2016, 12:25

Щороку останньої суботи листопада в Україні вшановують пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 рр.

Голодомор - геноцид української нації, скоєний керівництвом Радянського Союзу на чолі з Й.Сталіним шляхом штучно створеного масового голоду з метою знищення українців, остаточної ліквідації українського спротиву режиму та намагань побудови самостійної, незалежної від Москви Української Держави.

За даними істориків, на початку 30-х років ХХ-го століття основним центром опору більшовицькій політиці колективізації та форсованої індустріалізації було українське село. В Україні сталося понад 4 тис. масових протестних виступів за участю близько 1,2 млн. чоловік. З колгоспів вийшли 41 200 селянських господарств, близько 500 сільських рад відмовлялися приймати нереальні плани хлібозаготівель.

«Україну можемо втратити!» – писав переляканий Сталін влітку 1932 року. Він боявся втратити Україну як ресурс, без якого побудова могутньої індустріальної імперії, здатної завоювати світ, залишалася б тільки мрією. Щоб її не втратити, Сталін вирішив стратити український народ.

Масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом було свідомим терористичним актом сталінської політичної системи проти мирних людей, проти українців як нації і, зокрема, проти селян як класу.

Аналіз опублікованих протягом 1929-1933 рр. постанов ЦК ВКП (б), Раднаркому УРСР та СРСР, ЦК КП (б) України підтверджує факти свідомого створення таких умов життя для сільського населення, дві третини якого становили етнічні українці, які призвели до їх відкритого фізичного винищення.

Як свідчать документальні джерела, організатори та виконавці масового вбивства голодом в 1932-1933 роках відбирали у селян урожай і домашню худобу, необхідні для виживання. В документах Політбюро ЦК КП (б) України збереглися свідчення про те, як восени 1932-го року з України організовувалися «зелені ешелони», коли для забезпечення промислових центрів Росії продуктами харчування до жовтневих свят органи НКВД забирали останнє у селян. Штучно створений голод підтримувався блокадою та ізоляцією. Дороги, по яких селяни намагалися дістатися до міст з метою пошуку хоча б якоїсь їжі, перекривалися. Воєнізовані формування оточували населені пункти, затримували або розстрілювали всіх, хто намагався врятуватися від голодної смерті.

Голодомор 1932-1933 рр. охопив період з квітня 1932 р. по листопад 1933 р. За ці 17 місяців в Україні було вбито понад 7 мільйонів людей і 3 мільйони українців поза її межами, в регіонах, що історично були заселені українцями: Кубань, Північний Кавказ, Нижнє Поволжя та Казахстан. Пік голодомору прийшовся на весну 1933 року. В Україні від голоду щохвилини вмирало 17 людей, 1 400 - щогодини, понад 30 тисяч - щодня... Питання кількості людських втрат України від Голодомору досі залишається відкритим.

Реальні цифри загиблих замовчувалися, що підтверджується наданим владою розпорядженням не реєструвати смерть дітей у віці до одного року. Українці у віці від 6 місяців до 17 років становили близько половини всіх жертв Голодомору. У зв'язку з цим, середня тривалість життя українців у 1933 році становила 7,3 року в чоловіків і 10,9 років у жінок. За всю історію людства подібних показників ніде не було зафіксовано.

За антиукраїнською спрямованістю та масштабністю застосування, голод 1932-1933 рр. виявився найжахливішою зброєю масового знищення та соціального поневолення населення України, якою скористався тоталітарний комуністичний режим. Все це дає підстави заявити про те, що Голодомор в Україні був соціально-гуманітарною катастрофою глобального масштабу.

У 2006 році Законом України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні» Голодомор визнано геноцидом українського народу.

Близько 30 країн світу, в тому числі Перу, Еквадор та Колумбія, також визнали Голодомор як акт геноциду українців.